Обов'язкові компоненти

Дисципліна «Радіоелектронне керування та радіоавтоматика» рекомендована для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Електронні комунікації та радіотехніка». Предметом вивчення навчальної дисципліни є теорія автоматичного керування в радіотехніці та алгоритми автоматичного підстроювання параметрів схем та сигналів. Заняття проводяться в інтерактивному режимі із застосуваннями сучасних методів викладання.

Дисципліна «Теорія радіотехнічних кіл» має міждисциплінарний характер. Вона є базовою дисципліною для підготовки фахівців з радіотехнічних та телекомунікаційних систем передавання інформації, що надає підґрунтя для всіх наступних дисциплін, пов’язаних з передаванням інформації за допомогою електричних сигналів. Вивчаються процеси, що мають місце в радіотехнічних колах систем передавання інформації електричними сигналами, математичні моделі цих процесів, методи розрахунку характеристик заданих електричних схем та методи синтезу електричних схем по заданих характеристиках.

Дисципліна «Іноземна мова (англійська)» направлена на вивчення основ сучасної іноземної мови у професійній діяльності спеціаліста та є необхідною і невід'ємною складовою частиною загальноосвітньої професійної підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Це зумовлено інтернаціоналізацією наукового спілкування, розвитком співпраці фахівців і вчених на глобальному рівні і розширенням сфери наукового дискурсу в сучасній комунікації. Тому при вивченні іноземної мови пріоритетним є знання структур і стратегій наукового дискурсу, форм і засобів комунікації, а також вміння ними оперувати.

Курс вивчення іноземної мови носить, таким чином, професійно-орієнтований і має комунікативний характер, а дисципліна спрямована на оволодіння практичними мовними навичками відповідно до умов наукового спілкування. З урахуванням цього особливе методологічне значення набувають такі питання, як здатність забезпечення ефективності професійної комунікації, розповідати, міркувати, використовуючи основні види читання, здатність описувати явища, події, викладати факти та інше як голосно так і письмово.

. Мета навчальної дисципліни – формування базових знань щодо основних розділов вищої математики та розвиток творчого мислення студентів на основі фундаментальних математичних методів.

 Завдання, що вирішуються відповідно до вимог Національної  рамки кваліфікацій: 

– засвоєння основних методів вищої математики та їх застосування виробити навички практичного використання математичного апарату, необхідного під час розв'язання та аналізу професійних задач.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: уявні та комплексні числа, дії над ними. Визначення матриці, мінора, алгебраїчного доповнення, визначника. Дії з матрицями. Системи линійних алгебраїчних рівнянь. Операції над векторами. Рівняння прямої, пучка прямих. Правила диференціювання. Застосування похідної. Невизначений, визначений та невлвсний інтеграл. Елементи векторного аналізу. Ряди числові та функціональні. Ряди Фур’є.

вміти: виконувати операції над векторами, матрицями. Виконувати дії над комплексними числами. Обчислювати визначники. Розв’язувати системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Використовувати рівняння прямої до розв'язку прикладних завдань. Досліджувати функції однієї змінної та функції двох змінних. Вміти інтегрувати функції однієї змінної. Використовувати інтегральне числення в процесі розв’язування прикладних задач. Вміти досліджувати числові та функціональні ряди на збіжність/розбіжність. Використовувати ряди Фур’є для до розв'язку прикладних завдань.

Навчальна дисципліна «Філософія» має міждисциплінарний характер. Вона інтегрує, відповідно до свого предмету, знання з таких освітніх і наукових галузей: соціальна філософія, історія, психології, соціології, соціальна психологія.

Завдання, що вирішуються відповідно до вимог Національної рамки кваліфікацій: викласти загальні засади філософії, визначити передумові її виникнення, логіку розвитку та основні її розгортання:

• сформувати системне уявлення про феномен «філософського знання», зокрема розуміння сутності базових категорій та понять;

• розкрити зміст історико-філософського процесу як об’єктивного розвитку філософії; надати цілісне уявлення про особливості змісту та проблематики філософського знання, його основні поняття та категорії;

• сформувати навики філософсько-творчого мислення та уявлення;

• розвивати вміння знаходити шляхи до вирішення завдань та проблем, ґрунтуючись і ураховуючи філософські та психологічні концептуальні положення;

• підвищувати рівень комунікативної компетентності у сфері в контексті соціально-проблемних питань;

• сприяти формуванню світоглядних, духовно-моральних цінностей, гуманізації особистості.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Змістовий модуль 1. Основи філософії та історичні типи філософії.

Змістовий модуль 2. Соціальна філософія.