Обов'язкові компоненти

Анотація до освітньої компоненти

Програма вивчення освітньої компоненти «Надійність та діагностика електронних пристроїв і систем» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістрів спеціальності 171 – Електроніка. Предметом вивчення освітньої компоненти є питання метрологічної надійності засобів вимірювальної техніки, сучасні методи і алгоритми оцінки метрологічної надійності, методика визначення міжповірочних та міжкалібровочних інтервалів засобів вимірювальної техніки.

Мета освітньої компоненти

Мета навчальної дисципліни – вивчення сучасних тенденцій в області електронних пристроїв і систем (ЕПС), засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), комп’ютерно-інтегрованих пристроїв і систем (КІПС), активне впровадження  комп'ютерних технологій.

  Основними завданнями вивчення освітньої компоненти «Електронні пристрої і системи» є ознайомлення з методами і алгоритмами розв’язання типових завдань аналізу, синтезу й оптимізації  моделей ЕПС, КІПС, засобів ІВТ; оволодіння її науковими основами та практичними дослідженнями характеристик електронних елементів, приладів і пристроїв. Вивчення освітньої компоненти сприятиме поглибленню теоретичних знань і дозволить використовувати отримані знання і навички у професійній діяльності та/або у подальшому навчанні.

Завданнями вивчення дисципліни є:

- надання майбутнім фахівцям необхідних знань з питань організації та проведення наукових досліджень з метою підготовки їх до виконання магістерської роботи й подальшої самостійної роботи в науково-освітніх закладах та на підприємствах;

- визначення ролі науки у процесі розвитку суспільства;

- розкриття змісту, умов, етапів, методів, форм й вимог щодо проведення наукових досліджень;

- навчити студента свідомо й відповідально працювати з науковою інформацією, обирати напрямок наукового дослідження, вміти його планувати, проводити й описувати експериментальне дослідження;

- навчити студента орієнтуватися у законодавстві України та міжнародних актах щодо захисту інтелектуальної власності, розуміти особливості патентних досліджень.

В результаті вивчення дисципліни у студента формуються загальні та фахові (спеціальні) компетентності:

• здатність демонструвати обізнаність з предметної області та розуміння професійної діяльності;

• здатність проведення досліджень на відповідному рівні;

• здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

• здатність виявляти основні проблеми і знаходити шляхи їх вирішення при виконанні наукових і технічних завдань;

• здатність приймати обґрунтовані рішення;

• здатність демонструвати розуміння специфіки метрології як науки про вимірювання та її застосування при роботі з технічною літературою та іншими джерелами інформації;

• здатність керувати проектами та Star-Up-ами і оцінювати їх результати.

Мета освітньої компоненти - вивчення сучасних тенденцій в області використання електронних пристроїв і систем (ЕПС), засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), комп'ютерно-інтегрованих пристроїв і систем (КІПС). 

Метою викладання навчальної дисципліни «Нанотехнології в біонженерії» є вивчення сучасних тенденцій в галузі біоінженерії, впровадження нанотехнологій.
Основними завданнями дисципліни «Нанотехнології в біоінженерії» є вивчення та застосування сучасних методів і технологій розв’язання типових завдань в професійній діяльності.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є надання студентові необхідного об‘єму знань щодо основних процесів проведення акредитації ООВ а саме (випробувальних. калібрувальних, медичних лабораторій, органів оцінки інспектування), якими повинні володіти майбутні фахівці з стандартизації, сертифікації та якості.

Програму дисципліни «Проектування електронних пристроїв і систем» розроблено з урахуванням сучасних тенденцій впровадження електронних пристроїв і систем у всі сфери людської діяльності. Все це вимагає від фахівців нового покоління у будь-якій галузі наявності знань, умінь і практичних навичок використання новітніх електронних систем і технологій. Предметом вивчення навчальної дисципліни є моделі електронних пристроїв і систем. Головними об'єктами дослідження є структурні схеми електронних пристроїв і систем, до складу яких можуть входити ланки будь-якої фізичної природи - кінематичні, оптичні, теплові, електричні й ін. Основна  увага приділяється постановці, методам і алгоритмам розв'язання типових завдань аналізу, синтезу й оптимізації структурно - математичних моделей електронних пристроїв і систем. Ефективність методик досягається численними прикладами рішення типових завдань з використанням сучасного комп'ютерного  середовища.